Скільки років за статистикою живуть перські кішки в домашніх умовах
Зміст
Чудова східна красуня з великими яскравими очима, розкішною довгою вовною та аристократичними манерами, так у кількох словах можна описати одну з найпопулярніших порід кішок – перську кішку. Але, перш ніж заводити кошеня даної породи, майбутні власники цікавляться, скільки живуть перські кішки в домашніх умовах і як правильно їх доглядати, щоб вихованець радував свого господаря довгі роки.
Згідно з однією з гіпотез, перських кішок привезли до Ірану (давно Персія) моряки із Сибіру. Але багато фахівців не вважають цю версію правдоподібною, оскільки доказів того, що перси колись жили в сибірських лісах, так і не були знайдені.
За іншою версією перси є нащадками звичайних короткошерстих домашніх кішок та представників ангорської породи.
Шлюбна спілка домашньої кішки і манула
Ще одна теорія свідчить, що ці пухнасті створіння з`явилися в результаті шлюбного союзу домашньої кішки та дикого степового кота манула.
Європа
У Європу чудові пухнасті тварини вперше потрапили на початку сімнадцятого століття завдяки мандрівнику з Італії П`єтро делла Валле. Перебуваючи в Азії, він помітив цих дивовижних кішок, і вони настільки підкорили його серце, що додому він повернувся у супроводі кількох довгошерстих вихованців. На жаль, невідомо, як склалася подальша доля цих котів.
Трохи пізніше перські кішки з`явилися і у Франції, де справили справжній фурор серед французьких аристократів. Багато придворних охоче утримували цих тварин з довгою розкішною вовною як домашні улюбленці.
Англія та серйозне розведення перських кішок
Але справжня популярність прийшла до цих чудових створінь лише у ХІХ столітті завдяки зусиллям британських заводників. Саме в Англії всерйоз зайнялися розведенням перських кішок і вже наприкінці дев`ятнадцятого століття було прийнято та офіційно зареєстровано перший стандарт породи.
Перські кішки і по сьогодні залишаються одними з найулюбленіших порід серед мільйонів шанувальників і їхня популярність з кожним роком тільки зростає.
Скільки років живуть перські кішки в домашніх умовах?
Перські кішки по праву вважаються довгожителями у котячому світі, але тільки в тому випадку, якщо за ними правильно доглядати. Адже міцним здоров`ям ці пухнасті створіння похвалитися не можуть.
У домашніх умовах перси живуть у середньому від п`ятнадцяти до двадцяти років.
Що потрібно для довгого та щасливого життя?
Що потрібно знати власникам цих кішок, щоб їхні улюбленці змогли дожити до похилого віку? Насамперед — це правильно підібране харчування та підходящий догляд за вовною вихованця. Важливі також вчасно зроблені щеплення та регулярні відвідування ветеринара.
Догляд за вовною
Якщо запитати шанувальників перських кішок, за що вони так люблять, відповідь буде одна – за довгу пухнасту розкішну шерсть.
Але щоб вихованець завжди виглядав красивим і доглянутим за його шубкою повинен бути підходящий і кропіткий догляд.
Шерсть цих створінь сплутується і схильна до утворення ковтунів, тому розчісувати тварин слід не рідше ніж раз на два дні.
Купання
Купати кішок часто небажано, тому що їхня шерсть від води стає тьмяною і втрачає свій блиск. З цієї ж причини не рекомендується висушувати вихованця феном після прийняття водних процедур.
Гігієна носа, очей та вушок
Одна з відмінних рис перських кішок - це їхня плеската мордочка і маленький кирпатий носик.
Але саме через короткий нос у тварин можуть бути проблеми з диханням. Щодня слід очищати ніс улюбленця за допомогою м`якої, трохи зволоженої серветки.
У персів підвищена сльозогінність очей, тому за ними також потрібен ретельний догляд. Кілька разів на тиждень очі вихованця протирають шматочком тканини або серветкою, змоченою у слабкому розчині марганцівки або чайної заварки.
Вушка очищають раз-два на тиждень ватним тампоном. У жодному разі не слід використовувати для цієї мети ватяні палички.
Годування
У персів, як і у багатьох екзотичних кішок, часто бувають проблеми із травленням. Тому, вибираючи харчування для свого вихованця, власник повинен подбати про те, щоб воно було максимально збалансованим та багатим на вітаміни.
Чим годувати перську кішку? Тільки якісним та свіжим кормом. Якщо власник віддає перевагу натуральному корму, то йому слід пам`ятати, що персам шкідливе сире м`ясо та риба. Продукти мають бути тільки відвареними.
З сухих готових кормів цією твариною підходять тільки ті, які не містять великої кількості харчових барвників, солі та спецій.
Тільки від уваги та турботи власника залежить здоров`я та гарне самопочуття цього довгошерстого пухнастого вихованця.
Хвороби кішок перської породи
У перських кішок є кілька захворювань, які мають спадковий характер, які можуть суттєво скоротити термін життя домашнього улюбленця.
До таких належить гіпертрофічна кардіоміпатія, іншими словами – хвороба серця.
Ще одним спадковим захворюванням, яким страждають перси є полікістоз нирок та проблеми з сечовивідною системою.
На жаль, симптоми таких хвороб можуть ніяк не проявляти себе тривалий час і виявляються вже на пізніх стадіях, що може стати причиною смерті кішки. Своєчасно виявити хворобу може лише ветеринарний лікар, який призначить належне лікування.
Дивовижні факти з життя перських кішок
- Рекорд по довжині вовни належить саме перським кішкам. Найдовша шерсть була зафіксована у представника цієї породи – 23 сантиметри.
- Пристрасним шанувальником цих розкішних створінь був французький кардинал Рішелє, який часто з`являвся у суспільстві у супроводі своїх улюбленців.
- Хоча ці тварини вважаються лінивими та повільними, вони чудові мисливці і з легкістю можуть зловити мишу чи пташку.
- Перські кішки рідко подають голос і воліють привертати увагу господаря не нявканням, а проникливим виразним поглядом.
Висновки
Перська кішка є довгожителем. Як і будь-яка інша порода кішок, розкішний перс потребує не тільки догляду, але й уваги та спілкування. Запорука здоров`я та довголіття вихованця – це кохання та турбота власника і про це ніколи не варто забувати.